За підрахунками однієї з провідних аудиторських компаній – Pricewaterhouse Coopers, Україна входить до топ-20 найбільших експортерів IT-послуг в світі. Понад 70% експорту IT-послуг України становить розробка програмного забезпечення на замовлення. Це прибуткова, але не високомаржинальна діяльність, тому важливо оптимізувати витрати і повноцінно використати переваги різних податкових режимів. Згадана PwC навіть розрахувала відсоткові ставки податків при яких українське ІТ буде стрімко рости, збавляти темпи або занепадати. Можливо через це податкові ризики хвилюють ІТ-підприємців значно більше, ніж юридичні. Саме фінансисти, а не юристи, обирають структури ІТ-бізнесу.
Отже, юристам, що супроводжують ІТ-компанії слід або ж знайти спільну мову з бухгалтерами, або ж лишатися на других ролях. Звісно, в Україні вже понад 16 тисяч компаній, що працюють у сфері інформаційних технологій, і роботу такий юрист знайде. Проте, в бізнесах, що експортують послуг на 5 млрд доларів на рік, набагато цікавіше бути партнером, ніж технічним виконавцем. Тим паче, юрист може розібратись в податках, а бухгалтер юристом не стане.
Звісно, українське законодавче поле тернисте і неоднозначне, а податковий кодекс для більшості юристів взагалі «глухий ліс», блукати яким зовсім немає бажання. Проте, в типовому ІТ-бізнесі все не так складно і податкові ризики межують з юридичними. Наприклад, ІТ-компанії часто знаходяться з програмістами у цивільно-правових відносинах, які мають окремі ознаки трудових. Потенційна перекваліфікація зробить бізнес збитковим. Цей вже звичний ризик заграв новими барвами з розширенням повноважень Держпраці, яка може накласти штраф у розмірі до 320 тисяч гривень за неукладення трудового договору з кожним з підрядників компанії.
«Масла у вогонь підливає» також Міністерство фінансів, яке розробляє критерії перекваліфікації відносин з фізичними особами – підприємцями у трудові. Окрім згаданих 320 тисяч від Держпраці, ця перекваліфікація означає донарахування податку на доходи фізичних осіб (18%), військового збору (1,5%) і єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (22%) на всі виплати такому підряднику. Жоден бізнес не зрадіє такій перспективі, то ж до анонсованих змін треба бути готовим і мінімізувати ризики завчасно.
Та не лише новації від державних органів загрожують прибутковості ІТ-індустрії, ми самі здатні створювати собі проблеми. Наприклад, невірно обрана система оподаткування одразу збільшує податкове навантаження на підприємство, що особливо відчутно компаніям, які працюють з українськими замовниками. Тому розібравшись в податках навіть на базовому рівні, юрист вже виділяється серед конкурентів. Це хороша можливість, адже юридичний бізнес стає все більш насиченим і спеціалістів класичних направлень досить багато.
Сьогодні юрист має шукати та опановувати нові вектори розвитку бізнесу, шукати вільні юридичні ніши. Фахівці, які бажають досягти успіху, не чекають, доки з’являться ідеальні умови для отримання нових можливостей та ведення юридичної практики. Ці особливості відрізняють успішного юриста від неуспішного.
Академія консалтингового бізнесу вирішила об’єднати знання в сферах ІТ та податків і організовує інтенсив, який відбудеться у м.Одеса 29 червня 2017 року «Податкове структурування ІТ-бізнесу».
Запрошений спікер - Микита Полатайко – координатор практики ІТ юридичної компанії «Саєнко Харенко», Голова ІТ комітету Асоціації юристів Украіни.
Більш детально про захід ви можете дізнатися ТУТ. Захід буде корисний юристам, власникам ІТ-бізнесу, бухгалтерам.