Як керівнику мотивувати себе після свят

Для початку потрібно запитати себе, навіщо Вам мотивація? Навіщо мотивувати себе самому? 
«На мою думку, для психологічно зрілої людини мотивація до роботи більш ефективна, ніж зовнішні стимули», - вважає Ілля Шабшін, психолог-консультант, провідний спеціаліст Московського Психологічного центру “на Волхонці”. 

Народна мудрість радить при нападах ліні чинити так: відкрити список Forbes і пошукати там своє ім'я. Якщо вас там немає - гайда на роботу! 
Однак існують і інші методики... 

Оперативна самомотивація. 

Як на зло, найчастіше бажання відпочити відвідує у розпал робочого дня. Однак є кілька прийомів, які допомагають діяти тут і зараз: 

1. «Переплисти Ла-Манш». 
Чому нам буває важко приступити до важливої справи? «Робота, яку не хочеться робити, як правило, дуже громіздка, масштабна», - пояснює Дмитро Сейнов, психолог, президент психологічного центру « 5 Да! ». «Адже того, хто половину робочого часу грає в тетріс на компютері, навряд чи напружує його робота. Складні ж завдання можна розбити на етапи і зробити спочатку що-небудь легке, потім ще що-небудь легке і т. д. Це - так званий ефект дроблення». 

Психолог проводить цікаву аналогію: «Наприклад, якщо вам запропонувати перепливти Ла-Манш, ви відповісте: "Ви що, з глузду з'їхали?". Але якщо Вас занурити в басейн і запропонувати проплисти ту ж відстань, то Ви це зробите спокійно, нехай і з перервами. Чому? Ви знаєте, що в будь-який момент можете вийти з басейну і вже точно не потонете. Те ж саме - з важкою роботою». 

Якщо робота багаторівнева, то можна сказати собі: "Сьогодні я складу план і більше нічого не буду робити". Якщо у вас залишиться час і сили, скажіть наприклад: "Тепер я обдзвоню експертів і більше нічого не буду робити". Так, крок за кроком, ви виконаєте велике завдання. 

Крім того, маленькі перемоги додають впевненості і повертають нас в русло «потоку» - стану, коли працювати і цікаво, і легко. У будь-якій ситуації краще розбити складне завдання на складові частини. 

Інші способи самомотивації ще простіші. 

2. «Трюк зі стільцем». 
Сядьте на стільці рівно. Якщо є можливість поставити його посеред приміщення - ще краще. Скажіть собі: «Або я приступаю до роботи, або так і сиджу тут». Через кілька хвилин бездіяльності бажання хоч чимось зайнятися візьме своє. 

3. «Безцінні монетки». 
Дмитро Сейнов радить: «Дуже проста мотивація: взяти кілька монет, бажано однакового номіналу. Потім брати по одній монеті в руку і уявляти, ніби це щось для вас важливе. Припустимо, сім'я, друзі, якесь хобі». 

«Зібравши всі монетки в руку, потрібно потримати їх якийсь час і уявити собі, що якщо Ви зараз не зробите того, що потрібно зробити, Ви цих монеток позбудетеся, і нічого у Вас не залишиться. 

Це насправді додає стимулу. Зрозуміло, що навіть якщо Ви не зробите цю роботу, світ не розвалиться, а друзі та хобі від вас нікуди не подінуться. Проте така гіперболізація діє відмінно». 

4. «Сам собі батіг і пряник». 
Прийом розрахований на людей з сильною волею. Пообіцяйте собі невелике заохочення за те, що виконаєте завдання вчасно. За невиконання призначте собі невелике, але чутливе покарання. Наприклад, не слухати музику по дорозі додому. 

5. «Давши слово - тримайся». 
Пообіцяйте тому, чия думка Вам дорога, що сьогодні закінчите конкретну справу. Результат перевершить всі очікування! 

Кожному по мотивації. 

Як привчити себе не лінуватися і працювати із задоволенням з дня у день? 

Потрібно відповісти на питання: чому взагалі може виникнути байдужість чи огида до роботи? Іноді ми просто не бачимо для себе сенсу в тому, чим займаємося. 

Ілля Шабшін і Дмитро Сейнов незалежно один від одного використовували як приклад таку притчу: «Один мандрівник проходив бідя величезної будови. Він підійшов до одного з будівельників і запитав: "Що це Ви робите?". Той відповів: "Кладу камені". Мандрівник поставив те ж питання іншому будівельнику. Він відповів: "Заробляю собі на життя". Мандрівник запитав про те саме ще одного будівельника. Той сказав: "Я будую найкрасивіший у світі собор". З зовнішньої точки зору всі будівельники робили одне і те ж, але для кожного його діяльність мала різний зміст і, отже, різну мотивацію». 

Кожна з цих установок має право на життя, крім, звичайно, відповіді «Кладу камені». Якщо сприймати свою працю як безцільне заняття («пишу слова», «сортую папірці», «складаю і множу числа») робота дуже скоро набридне. 

Мета для кожного керівника може бути своя: заробити собі на хліб з маслом (потім - з ікрою, і в перспективі потрапити до списку Forbes), реалізувати себе в улюбленій справі. Головне - що вона є. 

Дмитро Сейнов виділяє три принципи мотивації. Ще один пункт додав до списку Ілля Шабшін. Ось що, на думку психологів, змушуєнас працювати: 

1. Інтерес.
2. Колектив.
3. Гроші.
4. Прагнення до саморозвитку. 

Розглянемо кожен з пунктів детальніше. 

Робота за інтерес. 

Якщо працювати з захопленням, робочий час летить непомітно. Як зробити роботу цікавою? Є два підходи. 

Знайти свою місію. Так радить вчинити Дмитро Сейнов. Будівельнику «найкрасивішого у світі собору» це вдалося. Але розгледіти місію у своїй праці під силу не кожному, тому історія знає чимало прикладів того, як високу мету співробітникам вселяли роботодавці. Найяскравіший приклад - будівництво комунізму. 

Трохи уяви. Якщо робота перетворюється на рутину, можна поглянути на свою справу під іншим кутом. Робити те ж, що й завжди, але трохи по-іншому. 

Ілля Шабшін наводить приклад з життя: «Молодий чоловік працював менеджером у компанії, яка продавала ювелірні вироби. Одного разу була привезена партія товару - понад півсотні золотих кілець, і йому потрібно було зважити і виміряти кожне кільце і записати дані на бірках. Нудна, механічна, нецікава, але необхідна і неминуча робота. 

Що ж він зробив? Перш ніж зважувати і вимірювати приладами, менеджер став намагатися визначити розмір кільця візуально, "на око", а вагу - на долоні. Це виявилося цікаво. Поступово точність зростала: до кінця партії він визначав розмір кільця на око з точністю до півмілліметра, а вага - з точністю до десятої частки грама. Завдання було виконано без нудьги і навіть з цікавістю - через використання способу захопити себе цією роботою». 

Колеги і гаманець. 

«Другий сильний фактор мотивації – колектив», - стверджує Дмитро Сейнов. – «Якщо в колективі є друзі, знайомі, однодумці, то можна орієнтуватися не на працю, а на присутність в колективі ». Приємне товариство - чим не привід йти вранці на роботу з радістю? 

«Якщо колектив не склався, і робота не цікава, то гроші - ось найпростіша мотивація. Нехай люди мріють і планують, як вони витратять зароблені кошти», - говорить Дмитро Сейнов. Головне - не забувати, завдяки чому вони вам дістаються. 

Робота над собою. 

«Мотивація часто ґрунтується на саморозвитку», - підкреслює Ілля Шабшін. Якщо розглядати будь-яку працю як роботу на своє майбутнє, робити її можна з великим завзяттям. 

«Навіть у нецікавій роботі треба пошукати можливість для свого розвитку, поставити перед собою індивідуальні завдання, - радить психолог. - Вони можуть бути пов'язані безпосередньо з самою роботою (поліпшення певних критеріїв її виконання) або ж носити психологічний характер. Наприклад, чи зможу я, співробітник "гарячої лінії", поговорити з розлюченим клієнтом спокійно, не піддатися його агресії і навіть постаратися заспокоїти його?». 

Хороша ідея - візуально відзначати свої досягнення. Записуйте свої завдання, а по виконанні ставте навпроти жирну галочку. Колекція доведених до кінця справ не тільки радує око. Вона немов говорить: «У тебе все виходить» і мотивує на подальші звершення. 

Правильно знайдена мотивація не тільки призводить до зацікавленості своєю роботою і природним чином відсуває настання втоми. Вона дає відчуття контролю над ситуацією і здатність усвідомлено рухатися вперед, до нових професійних та особистісних досягнень. Такого контролю над ситуацією, руху вперед, і цікавої роботи ми Вам і бажаємо.