Увесь маркетинг – рівняння із багатьма невідомими. І я б сказала: «Теорія ймовірності чистої води». Тут все залежить від того, наскільки хороший ваш продукт, наскільки добре ви знаєте його, аналогічні продукти конкурентів. А далі… починається гра.
Безумовно світ змінився, всі процеси відбуваються значно швидше, щось зникає, щось з’являється. Спочатку приділялась основна увага продукту, тоді додавалися емоції, далі – процеси та взаємозв’язки. З’являються такі поняття як «бренд», «емоційний маркетинг», «lovemarks»…
Втім, зверніть увагу, продукт нікуди не подівся! Кажуть, скільки гарних стартапів зникає – до 90% у перші рік-два. А я кажу, що ні, вони були не гарні. Вони були не продумані, «сирі», їхні автори не приділяли достатньо уваги дрібницям.
Якщо простежити за всіма великими та вдалими проектами – за ними стоїть велика праця. Роки, а інколи й десятиліття важкої наполегливої праці.
Було б нерозумно заперечувати важливість емоцій у нашому житті. Люди приймають рішення за допомогою раціональної та емоційної складової. Однак, слід пам’ятати, що від тварин нас, людей, відрізняють свідомість та інтелект.
Психологи вирізняють «емоційний» інтелект, який власне і визначає, наскільки добре ми розуміємо свої емоції. Це дозволяє нам бути стресостійкими та адаптивними.
Згідно ствердження психолога Керола Муга: «Суто емоційна поведінка властива тільки маленьким дітям. Якщо така поведінка продовжується і в дорослому житті, це свідчить про дуже серйозні психологічні відхилення».
У гонитві за клієнтом маркетологи звертаються по допомогу до всіх наук, часто діаметрально різних – від математики до нейробіології. Написано чимало надзвичайно цікавих спостережень та думок, однак чим це може допомогти власнику малого бізнесу? Якому вже сьогодні потрібно оплачувати рахунки, а маркетинговий бюджет знаходиться лише у стратегічному плану-ванні десь в уяві власника.
Скажу із 15-літнього професійного досвіду та згідно моїх спостережень: без постійного нагадування про свій товар, послугу, компанію, про вас дуже швидко забудуть.
Але повернемося до емоційного маркетингу…
Емоції – це тринога для брендів. Оскільки бренд – не лише матеріальна складова, це комплекс понять про даний товар. Обираючи певний продукт, у людини вмикаються «тваринні» емоції (або ще їх називають «простими»). Такі емоції пов’язані з тією інформацією, яка потрапляє в мозок від органів чуттів. При цьому те, що людський мозок бачить, чує, відчуває на запах, дотик та смак може викликати різні емоції.
Безумовно, у кожного свої, залежно від попереднього досвіду, виховання, країни походження та багато різних психологічних аспектів.
Є ще один тип емоцій – «інтелектуальні». Це ті емоції, які виникають у покупця в момент оцінки наслідків від купівлі даного продукту. Давайте подумаємо, чи можемо ми стверджувати про емоційну прив’язаність нормальної, сучасної зайнятої людини із тисячами брендами та марками? Думаю, ні.
Так потрібен чи ні емоційний маркетинг? На мою думку, спочатку потрібний хороший продукт (послуга). Завдання власника «заразити» своїх працівників даним продуктом, і вже аж тоді починається емоційний маркетинг. Не кажіть колегам, що вони продають хліб чи цеглу. Вони не можуть присвятити частину свого життя кульковій ручці. Однак, стати частиною команди, яка вирішує проблему, допомагає, надихає, створює, будує і т.д. – це зовсім інша річ. У такому випадку ваш продукт «оживає» та наповнюється справжніми емоціями!
Джерело: «Ділове слово» №3 за 23 березня 2016 року